Не буду сильно заглиблюватись у біографічні деталі життєвого шляху Люко Дашвар, все це легко знайти у Вікі. Зупинюсь лишень на тих моментах, які, на мій погляд, стали вирішальними у формуванні формату її книг (принаймні тих двох, що я читав).
То ж маємо три ключові особливості:
- робота головним редактором газети "Селянська зоря";
- робота у жіночих журналах;
- навчання на курсах сценарної майстерності у голівудського профера;
Оці три пункти, як на мене, дають вичерпну картину фундаменту "Молока з кров'ю" ("РАЙ.центр" - туди ж).
Тобто по формату "Молоко з кров'ю" - жіночий (у сенсі любовний) роман в сільських декораціях.
До того ж, як дуже влучно підмітила Яна Дубинянська у цій хорошій рецензії, романи Дашвар - це радше сценарії для мелодраматичних серіалів. Коли придивитись - то це стає дуже помітним.
Стосовно інших особливостей книги - мова дуже проста, діалоги такі ж. Сюжет трохи пожований - то тягнеться, то скоче. Закінчення (як і деякі повороти сюжету) нагадує стару добру Санта-Барбару. Трохи затронуті теми фашистів та совку, але дуже мало і поверхнево. В іншому - сільська битовуха (дуже драматична, звичайно ж) з елементами легкої містики (ніяк тотемізм).
Я так думаю, що якщо вже читати щось про україсньке село - то нехай це краще буде Марія Матіос, яка в цьому контексті набагато сильніша.
Немає коментарів:
Дописати коментар