"Війна і спокій", Анджей Бобковський

 Нещодавно дочитав цю чудову книжку, то ж нехай вона буде тут першою :)
 Одразу зауважу, повна назва книги - "Війна і спокій, французський щоденник 1940 - 1944". Це щоденник поляка, який перебував у Франції під час другої світової війни. То ж, пару слів про те, чому я радив би вам прочитати цю книгу:

1. Добрий, живий стиль. Не дивлячись на те, що це щоденник, він має чудовий, своєрідний, стиль написання.
2. Незаангажованість. Це книжка про другу світову війну, але з дуже незвичної точки зору. Більшість особисто моїх уявлень про другу світову насправді формувалось на радянському кіно, книжках, піснях, переказах. Все це в певній мірі було просякнуте ідеологією, жорстко рецензоване. В цій книжці можна побачити все під зовсім іншим кутом, з позиції поляка, зрештою з позиції західного європейця.
3. Якісний переклад. Якісно перекладена гарною українською мовою, щоправда з незначним ухилом до польської, що особисто мені було іноді не звично, але цілком стравно: «міт» замість «міф», «Гемінгвей» і т.п. В будь якому разі враження від перекладу дуже гарне, побільше б такого.
4. Людяність. Гуманність Бобковського вражає. На противагу існуючим на той час ідеологіям комунізму, націоналізму, фашизму, він протиставляє право людини на свободу індивідуальності, виступає за вільну людину  «з м’яса і кісток». Виступає проти будь яких «святих» абстракцій, заради яких варто проливати людську кров.
5. Історичність. Записи датовані, то ж декому досить цікавим може бути відстежувати події другої світової у часі. Багато цікавих деталей, особливо про стосунки між сторонами конфлікту.
6. Освіченість. Бобковський дуже добре знав літературу і досить часто посилався на класичних та сучасних письменників (не тільки), що може бути цікавим маніякам-літературофілам, а особливо любителям польської літератури.
7. Мужність. Практично нема ниття, хоч людина писала це під час війни. До порівняння чомусь першою згадується «Записки… » Костенко, яку не зміг дочитати саме через постійне ниття(хай там як, вірші у неї чудові, але проза - …).

Зрештою, це просто чудова, якісна книжка. Безумовно одна з найкращих серед тих, що я читав останнім часом.

P.S. Річ, на яку я звернув увагу вже майже дочитавши цю книжку - у оформленні використані фотографії Анрі Картьє-Брессона ;)