"Одним ударом Французька революція скасувала феодальну систему й усі зобов'язання та податки, які вона накладала. Це повністю вилучило будь-які податкові винятки для дворянства й церкви. Однак найрадикальнішою, навіть немислимою в той час, була стаття 11, що проголошувала:
"Усі громадяни, незалежно від походження, мають право на будь-яку посаду чи статус, будь то еклезіастичний, цивільний чи воєнний; і жодна професія не може встановлювати обмеження."
Отже, тепер настала рівність перед законом для всіх і не лише в повсякденному житті та бізнесі, а й у політиці. Революційні реформи тривали й після 4 серпня. Вони послідовно скасували право церкви збирати спеціальні податки й перетворили духовенство на працівників держави. Разом з усуненням жорсткого розподілу політичних і соціальних ролей були знесені й критичні бар'єри щодо економічної діяльності. Гільдії та всі обмеження на професії були скасовані, що створило більш рівноправні умови конкуренції в містах.
Ці реформи стали першим кроком до завершення ери абсолютизму французьких монархів. Після декларацій 4 серпня настали десятиліття нестабільності й воєн. Однак був зроблений незворотний крок від абсолютизму й екстрактивних інститутів до інклюзивних політичних та економічних інститутів. За цими змінами відбулися й інші реформи в економіці та політиці, досягши зрештою своєї кульмінації у Третій Республіці 1870 року, що принесла у Францію той тип парламентської системи, який ввела в дію Славетна революція в Англії. Французька революція спричинила багато насильства, страждань, нестабільності й воєн. І все ж завдяки їй французи не залишилися в полоні екстрактивних інститутів, що блокували економічний розвиток і процвітання, як це було за абсолютистських режимів у Східній Європі, зокрема в Австро-Угорщині й Росії."
"Чому нації занепадають. Походження влади, багатства й бідності" Дарон Аджемоглу, Джеймс Робінсон
